Як повномасштабне вторгнення вплинуло на зовнішньоекономічну діяльність України

Зовнішньоекономічна діяльність є важливим компонентом для економічного зростання України, оскільки вона сприяє розвитку експорту, відповідно, є джерелом валютних надходжень, вирішує проблему нестачі енергоносіїв, товарів народного споживання тощо.

Повномасштабне вторгнення росії суттєво вплинуло на зовнішню торгівлю адже викликало значні втрати людського капіталу, зруйнувало інфраструктуру і логістику, завдало великої шкоди виробничим можливостям. Тому і обсяги та структура експортно-імпортних операцій, особливо на початку, зазнали кардинальних змін.

Про специфіку регулювання ЗЕД в умовах воєнного стану розповідає Аліна Гальченко, директор департаменту валютного нагляду

Які основні зміни відбулись у законодавстві  з початком повномасштабного вторгнення?

Військова агресія росії спричинила внесення великої кількості тимчасових змін до законодавства, що регулює зовнішньоекономічну діяльність. Було запроваджено нові правові норми валютного, податкового та митного регулювання, що не дозволяли бізнесу ефективно функціонувати та швидко реагувати на зміни кон’юнктури ринку. НБУ довелося зробити чимало непопулярних кроків, щоб стабілізувати фінансову ситуацію в країні.

Так, регулятор прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи у період запровадження воєнного стану», що стала одним із важливих документів, який регламентував роботу банківської системи у нових реаліях.

Було встановлено доволі жорсткий перелік випадків, за яких можливий транскордонний переказ коштів, що був покликаний забезпечити потреби безпеки та оборони, належний рівень життя осіб, що тимчасово виїхали з України, а також стабільність роботи державних органів. Серед іншого було дозволено здійснення транскордонних валютних платежів за операціями з імпорту товарів, що вважаються критичним імпортом і у випадку з приватним бізнесом вони стали найбільш значущими.

Треба зазначити, що регулятор поступово знімає обмеження і наразі бізнес має достатньо можливостей щодо проведення імпортних операцій та відновлення роботи навіть за умови залежності процесу виробництва від імпортної сировини. Також, позитивним моментом для експортерів залишається відсутність обов'язкового продажу валютної виручки.

В чому полягають функції банків при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності суб’єктами господарювання?

Банки є агентами валютного нагляду та будучи підзвітними Нацбанку, здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через них.

У разі виявлення  порушення валютного законодавства фінустанови запобігають проведенню таких валютних операцій та інформують НБУ.

Зокрема, однією із функцій є нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Яким на сьогодні є граничний строк розрахунків по ЗЕД договору?

Відповідно до закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На сьогодні граничний строк розрахунків становить 180 календарних днів.

Але, є винятки та особливості запровадження таких строків, зокрема, за операціями з експорту деяких товарів агровиробництва (зернових та олійних). Вони становлять 120 календарних днів.

Що буде при недотриманні таких термінів?

Порушення резидентами граничного строку розрахунків тягне за собою нарахування пені у розмірі 0,3% від суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару), за кожний день прострочення. При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Чи є обмеження по загальній сумі зовнішньоекономічного договору?

Банк не втручається в господарську діяльність підприємств і не застосовує обмежень щодо загальної суми договору. Однак, вона враховується під час здійснення аналізу документів та прийняття рішення щодо обслуговування договору.

Кожен банк розробляє свою процедуру погодження зовнішньоекономічних договорів відповідно до внутрішніх положень Банку.

Погодження договорів це певний процес між структурними підрозділами банку, що виконують функції відповідно до своїх повноважень.

На прикладі нашого банку, можу зазначити, що основними критеріями у погодженні є:

-       наявність ведення господарської діяльності товариства (сплачений статутний капітал, сплата заробітної плати співробітникам, сплата оренди, сплата податків та інших обов’язкових платежів, розрахунки в межах КВЕД тощо);

-       відповідність предмету договору видам діяльності його учасників;

-       відповідність джерела походження коштів на купівлю валюти найменуванню товару, зазначеному в договорі;

-       дотримання строків розрахунків, зазначених в договорах, але не більше законодавчо встановленого граничного строку;

-       відсутність уповноважених учасників сторін у санкційних списках тощо.

Укладення зовнішньоекономічного договору є ключовим елементом, тому необхідно уважно підходити до формулювання його умов та вибору іноземного партнера, що забезпечить стабільність та захист інтересів бізнесу.