Золото як інвестиція в Україні: реалії та перспективи

08.10.2025

У 2025 році золото побило всі рекорди – ціна за тройську унцію перевищила $3800, встановивши новий історичний максимум на глобальних ринках. Це не одиничний сплеск – це тренд, який став сигналом інвесторам: зараз – дуже вдалий час для входу або накопичення в цьому активі.

 

В Україні інтерес до інвестиційного золота також зростає. Але й водночас, воно перестає бути чимось «екзотичним» чи «подарунковим» – воно повертає собі роль фінансового інструменту як для приватних осіб, так і для бізнесу.

 

Про золото в Україні: як змінився попит, ціни, інтерес — розповідає Олена Іщенко, Директорка департаменту міжбанківського бізнесу «RwS bank».

 

Особливо показово це видно в динаміці цін. Якщо дивитися у гривневому еквіваленті, картина виглядає вражаюче:

У 2019 році тройська унція коштувала близько 38000-40000 грн,

У 2021 – вже понад 55000 грн,

· У вересні 2025 – понад 143000 грн за унцію (≈ $3800), або 34003600 грн за грам.

 

Таким чином, зростання – майже в 3,5 рази за 6 років. Це більше, ніж давали валютні депозити, ОВДП чи навіть деякі індекси фондового ринку.

 

До прикладу, простий прорахунок. Інвестор, який у 2020 році придбав 100 г золота по 1 300 грн/грам (≈130 000 грн), сьогодні має актив вартістю понад 340 000 грн.

Очевидно, що банки, що працюють з дорогоцінними металами, фіксують пожвавлення інтересу до інвестиційних злитків і монет. За даними НБУ, в 2022-2024 роках продаж інвестиційних монет зріс більш ніж утричі порівняно з 2018-2020. У 2023-2024 роках українці купували золота на сотні мільйонів гривень щорічно – і це лише офіційна частина (без урахування "сірого" ринку та приватних перепродажів).

 

Формати інвестування в золото: що доступно українцям

 

В Україні сьогодні реально інвестувати в золото – і фізично, і частково через фінансові інструменти. Найпростіший шлях для приватної особи – це інвестмонети або злитки невеликої ваги від банківських установ.

 

Такі покупки не потребують глибокої фінансової освіти чи доступу до фондових ринків. Це зрозумілий і доступний спосіб інвестувати без спеціальних знань.

 

Звісно, в українських реаліях форматів дещо більше. Але далеко не всі вони однаково ефективні – а деякі лише виглядають як «інвестиція».

 

Фізичне золото: класика

 

До нього належать банківські злитки від 1 до 1000 грамів, а також інвестиційні монети НБУ, які легко придбати через банки.

 

Це найбільш простий формат інвестиції, адже є повний контроль над активом, його складно знецінити, а при правильному зберіганні золото не втрачає властивостей десятиліттями.

 

За даними НБУ, у 2023 році продаж інвестиційних монет зріс на 132% порівняно з 2021 роком. Лише за перше півріччя 2024 року українці офіційно придбали понад 400 кг інвестмонет, не враховуючи злитків.

 

Але слід враховувати практичні аспекти: потрібен сейф або депозитна скринька, а також різниця між ціною купівлі й продажу – спред, який може сягати 7-12% залежно від ваги злитка чи монети. 

 

Онлайн інструменти: перспективно, але не для всіх

 

Ринок так званого «паперового» золота в Україні лише формується. Деякі банки тестують продукти на основі ціни золота (депозити чи облігації), а більш просунуті інвестори вже сьогодні купують ETF на золото через міжнародні платформи, або користуються токенізованими активами.

 

Один із найпопулярніших ETF – SPDR Gold Shares (GLD) – з 2019 по 2025 рік виріс на понад 80% у доларах. Це дає змогу українцям інвестувати в золото навіть із $100, не купуючи фізичний метал.

 

Але цей формат не для всіх – потрібно враховувати обмеження воєнного часу, також потрібна реєстрація у міжнародного брокера (типу Interactive Brokers, Trade Republic, eToro), знання англійської та розуміння оподаткування прибутку за кордоном.

 

Ювелірне золото: компроміс, а не інвестиція

 

Прикраси – це золото, але не інвестиція в класичному сенсі. Їх купують з надією, що «колись можна буде продати», але реальна вартість прикрас сильно знижується через ПДВ, націнку за роботу, маркетинг і знижений вміст золота (проба 585 або 750).

 

Ювелірка – це радше про «мобільну валюту», яку легко закласти в ломбарді. Але очікувати прибутку від неї – наївно. При перепродажі через ломбард або вторинний ринок втрати можуть сягати 20-40% від первинної ціни, особливо якщо виріб зношений або масовий.

 

Кому і навіщо це потрібно: профілі інвесторів

 

Для фізичних осіб золото – це насамперед страхування. Від війни, від девальвації, від інфляції, від банківських обмежень.

 

Це актив поза банківською системою – його не заморозять у кризових ситуаціях.
Також – це один зі способів диверсифікації портфеля, коли частина капіталу йде не в гривню, не в валюту, не в фондовий ринок – а в фізичну, стабільну матерію.

 

У корпоративному сегменті золото може працювати як довгостроковий резерв – особливо в компаніях, які працюють із готівкою або валютною виручкою. Це інструмент, який зберігає купівельну спроможність капіталу, навіть коли гривня знецінюється, а банки обмежують рух коштів.

 

Для ювелірного ринку золото – це сировина і актив одночасно. Компанії часто закуповують метал «на склад» у періоди просідання цін, а потім використовують його у виробництві або реалізують із маржею.

 

Зростання вартості золота робить вироби дорожчими – а отже, дозволяє заробляти більше, особливо якщо закупівлі були зроблені за нижчими цінами.

 

Банки, ломбарди, пункти обміну і фінкомпанії – це ще одна категорія учасників ринку. Для них золото – це інструмент маржі: купівля/продаж, оцінка, націнка, короткострокове кредитування під заставу.

 

Чому інвестиційне золото – реальна альтернатива

 

Попри всі ризики, золото сьогодні – це не лише про «гарно мати», а про реально працюючий інструмент збереження і примноження капіталу, навіть в українських реаліях. І поки світ в очікуванні чергових рецесій і перезавантажень – цей метал знову повертає собі звання фінансової константи.

 

· Захист від інфляції та девальвації – коли гривня слабшає або коли загальний рівень цін в країні зростає, золото зберігає свою вартість, особливо якщо розглядати його у валютному еквіваленті. Це дає високий захисний потенціал.

 

· Диверсифікація ризиків – золото не залежить напряму від банківської системи в частині кредитних ставок чи депозитів, тому в кризові моменти може бути важливим активом.

 

· Потенціал для приросту капіталу – враховуючи світовий тренд зростання цін, слабшу гривню і купівельну спроможність, ті українці, хто інвестував у золото кілька років тому, могли отримати суттєве зростання вартості у гривні – часто випереджаючи інші традиційні способи збереження грошей (депозити, валютні рахунки).

 

Підтримка державного рівня – влада через накопичення резервів демонструє, що золото сприймається як частина стратегії макроекономічної стабільності, що також підвищує довіру приватних інвесторів.

Контакт-центр
З питань кредитування для споживачів в т.ч. осіб, приналежних до захищеної категорії
З питань якості обслуговування