Ринок банківських металів в Україні зазнав значних змін через воєнні дії. Як це вплинуло на попит та пропозицію дорогоцінних металів, розповідає експерт у цій галузі, начальник спеціалізованого відділення по продажу банківських металів «RwS bank» Галина Писаренко. Як війна вплинула на попит банківських металів в Україні? Війна в Україні сильно сколихнула світ, і це не залишилося поза увагою інвесторів. Золото традиційно вважається «тихою гаванню» для заощаджень, тож очікувано викликало підвищений інтерес. Починаючи з 1 січня 2022 року, внаслідок змін до податкового законодавства, срібло, платина та паладій були обкладені 20% ПДВ. То ж це знизило привабливість інвестування в ці метали, і попит на них практично зійшов нанівець. Натомість інтерес до золота зріс у рази. Фізичні особи активно вкладали кошти у цей актив, прагнучи зберегти заощадження в умовах нестабільності. У 2024 році ціна на золото зросла на 40%, що стало найбільшим річним приростом із 2010 року. Загалом з початку війни вартість золота зросла на 106%, тобто більш ніж удвічі, що суттєво стимулювало попит. У 2025 році, під впливом економічної політики президента США Дональда Трампа, золото почало зростати ще стрімкіше: лише за перший квартал його ціна підвищилася на 16%. Хто більше купує банківські метали: фізичні чи юридичні особи? На ринку загалом зберігається стабільний інтерес з боку фізичних осіб — багато хто розглядає дорогоцінні метали як надійний інструмент збереження капіталу, особливо в умовах високої інфляції та загальної економічної нестабільності. У нашому банку ми завжди приділяли увагу всім категоріям клієнтів — як фізичним, так і юридичним особам. У зв’язку з обмеженнями Національного банку України на торгівлю валютними цінностями в умовах воєнного стану, ми докладаємо максимум зусиль для забезпечення потреб наших клієнтів. Ми чітко усвідомлюємо, що одним із важливих завдань банку є підтримка ювелірної галузі України, яка потребує стабільного доступу до сировини. Основними клієнтами в цьому напрямі залишаються юридичні особи — великі ювелірні підприємства, оскільки саме для їхніх потреб НБУ дозволив імпорт золота. Очікується, що сукупні інвестиції фізичних і юридичних осіб у банківські метали в Україні впродовж найближчих півтора року можуть перевищити $200 млн, і значну частину цього обсягу становитимуть угоди з великим бізнесом. Наскільки вигідно інвестувати в банківські метали в нинішніх умовах? Інвестиції в банківські метали — це радше про довгострокову стратегію, ніж про швидкий прибуток. У періоди нестабільності вони традиційно сприймаються як захисний актив, що допомагає зберегти купівельну спроможність коштів та зменшити валютні ризики. У нинішніх умовах це набуває особливої актуальності. Водночас варто розуміти, що цей інструмент підходить не всім. Він не має такої ліквідності, як, наприклад, депозити. Але для тих, хто розглядає золото як частину стратегії диверсифікації, це цілком логічне та обґрунтоване рішення. Які прогнози щодо розвитку ринку банківських металів в Україні? Очікується, що ринок банківських металів в Україні демонструватиме поступове зростання. Водночас його розвиток значною мірою залежатиме від рішень Національного банку України, адже з початку війни було запроваджено низку обмежень на торгівлю валютними цінностями. Наразі частина цих обмежень уже почала скасовуватись, що створює позитивні передумови для подальшого відновлення ринку. Попри обнадійливі прогнози, ринок стикається з низкою викликів. Зокрема, обмежений імпорт дорогоцінних металів та наявність «сірого» сегменту можуть впливати на ціноутворення та доступність металів для офіційних учасників. Легалізація імпорту золота, а також передача функцій регулювання ринку банківських металів комерційним банкам можуть сприяти зменшенню впливу неофіційних схем та забезпечити більшу стабільність на ринку. Як банки планують відновлювати продаж банківських металів фізичним особам? Після певної паузи, зумовленої воєнними обмеженнями, банківський сектор поступово відновлює операції з продажу банківських металів фізичним особам. У першу чергу йдеться про золоті зливки з сертифікатами якості, а також інвестиційні монети. Доступність цих продуктів залежить від попиту та наявності металів у відділеннях банків. Офіційна статистика свідчить про високу активність на ринку: · Станом на 14 квітня 2025 року ціна золота в Україні сягнула 4278,59 грн за грам, що на 45% більше, ніж роком раніше (2944,66 грн за грам). · Світовий попит на золото у третьому кварталі 2024 року зріс приблизно на 5% та вперше перевищив 100 мільярдів доларів, встановивши історичний рекорд. Ці дані підтверджують: попри виклики, інтерес до банківських металів в Україні зберігається, особливо з боку інвесторів, які шукають захист від інфляції та валютних ризиків. Ринок демонструє адаптивність і потенціал для подальшого зростання, зокрема за рахунок розвитку сервісів для фізичних осіб.
Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/archives/976611
Ринок банківських металів в Україні зазнав значних змін через воєнні дії. Як це вплинуло на попит та пропозицію дорогоцінних металів, розповідає експерт у цій галузі, начальник спеціалізованого відділення по продажу банківських металів «RwS bank» Галина Писаренко. Як війна вплинула на попит банківських металів в Україні? Війна в Україні сильно сколихнула світ, і це не залишилося поза увагою інвесторів. Золото традиційно вважається «тихою гаванню» для заощаджень, тож очікувано викликало підвищений інтерес. Починаючи з 1 січня 2022 року, внаслідок змін до податкового законодавства, срібло, платина та паладій були обкладені 20% ПДВ. То ж це знизило привабливість інвестування в ці метали, і попит на них практично зійшов нанівець. Натомість інтерес до золота зріс у рази. Фізичні особи активно вкладали кошти у цей актив, прагнучи зберегти заощадження в умовах нестабільності. У 2024 році ціна на золото зросла на 40%, що стало найбільшим річним приростом із 2010 року. Загалом з початку війни вартість золота зросла на 106%, тобто більш ніж удвічі, що суттєво стимулювало попит. У 2025 році, під впливом економічної політики президента США Дональда Трампа, золото почало зростати ще стрімкіше: лише за перший квартал його ціна підвищилася на 16%. Хто більше купує банківські метали: фізичні чи юридичні особи? На ринку загалом зберігається стабільний інтерес з боку фізичних осіб — багато хто розглядає дорогоцінні метали як надійний інструмент збереження капіталу, особливо в умовах високої інфляції та загальної економічної нестабільності. У нашому банку ми завжди приділяли увагу всім категоріям клієнтів — як фізичним, так і юридичним особам. У зв’язку з обмеженнями Національного банку України на торгівлю валютними цінностями в умовах воєнного стану, ми докладаємо максимум зусиль для забезпечення потреб наших клієнтів. Ми чітко усвідомлюємо, що одним із важливих завдань банку є підтримка ювелірної галузі України, яка потребує стабільного доступу до сировини. Основними клієнтами в цьому напрямі залишаються юридичні особи — великі ювелірні підприємства, оскільки саме для їхніх потреб НБУ дозволив імпорт золота. Очікується, що сукупні інвестиції фізичних і юридичних осіб у банківські метали в Україні впродовж найближчих півтора року можуть перевищити $200 млн, і значну частину цього обсягу становитимуть угоди з великим бізнесом. Наскільки вигідно інвестувати в банківські метали в нинішніх умовах? Інвестиції в банківські метали — це радше про довгострокову стратегію, ніж про швидкий прибуток. У періоди нестабільності вони традиційно сприймаються як захисний актив, що допомагає зберегти купівельну спроможність коштів та зменшити валютні ризики. У нинішніх умовах це набуває особливої актуальності. Водночас варто розуміти, що цей інструмент підходить не всім. Він не має такої ліквідності, як, наприклад, депозити. Але для тих, хто розглядає золото як частину стратегії диверсифікації, це цілком логічне та обґрунтоване рішення. Які прогнози щодо розвитку ринку банківських металів в Україні? Очікується, що ринок банківських металів в Україні демонструватиме поступове зростання. Водночас його розвиток значною мірою залежатиме від рішень Національного банку України, адже з початку війни було запроваджено низку обмежень на торгівлю валютними цінностями. Наразі частина цих обмежень уже почала скасовуватись, що створює позитивні передумови для подальшого відновлення ринку. Попри обнадійливі прогнози, ринок стикається з низкою викликів. Зокрема, обмежений імпорт дорогоцінних металів та наявність «сірого» сегменту можуть впливати на ціноутворення та доступність металів для офіційних учасників. Легалізація імпорту золота, а також передача функцій регулювання ринку банківських металів комерційним банкам можуть сприяти зменшенню впливу неофіційних схем та забезпечити більшу стабільність на ринку. Як банки планують відновлювати продаж банківських металів фізичним особам? Після певної паузи, зумовленої воєнними обмеженнями, банківський сектор поступово відновлює операції з продажу банківських металів фізичним особам. У першу чергу йдеться про золоті зливки з сертифікатами якості, а також інвестиційні монети. Доступність цих продуктів залежить від попиту та наявності металів у відділеннях банків. Офіційна статистика свідчить про високу активність на ринку: · Станом на 14 квітня 2025 року ціна золота в Україні сягнула 4278,59 грн за грам, що на 45% більше, ніж роком раніше (2944,66 грн за грам). · Світовий попит на золото у третьому кварталі 2024 року зріс приблизно на 5% та вперше перевищив 100 мільярдів доларів, встановивши історичний рекорд. Ці дані підтверджують: попри виклики, інтерес до банківських металів в Україні зберігається, особливо з боку інвесторів, які шукають захист від інфляції та валютних ризиків. Ринок демонструє адаптивність і потенціал для подальшого зростання, зокрема за рахунок розвитку сервісів для фізичних осіб.
Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/archives/97
Ринок банківських металів в Україні зазнав значних змін через воєнні дії. Як це вплинуло на попит та пропозицію дорогоцінних металів, розповідає експерт у цій галузі, начальник спеціалізованого відділення по продажу банківських металів «RwS bank» Галина Писаренко. Як війна вплинула на попит банківських металів в Україні? Війна в Україні сильно сколихнула світ, і це не залишилося поза увагою інвесторів. Золото традиційно вважається «тихою гаванню» для заощаджень, тож очікувано викликало підвищений інтерес. Починаючи з 1 січня 2022 року, внаслідок змін до податкового законодавства, срібло, платина та паладій були обкладені 20% ПДВ. То ж це знизило привабливість інвестування в ці метали, і попит на них практично зійшов нанівець. Натомість інтерес до золота зріс у рази. Фізичні особи активно вкладали кошти у цей актив, прагнучи зберегти заощадження в умовах нестабільності. У 2024 році ціна на золото зросла на 40%, що стало найбільшим річним приростом із 2010 року. Загалом з початку війни вартість золота зросла на 106%, тобто більш ніж удвічі, що суттєво стимулювало попит. У 2025 році, під впливом економічної політики президента США Дональда Трампа, золото почало зростати ще стрімкіше: лише за перший квартал його ціна підвищилася на 16%. Хто більше купує банківські метали: фізичні чи юридичні особи? На ринку загалом зберігається стабільний інтерес з боку фізичних осіб — багато хто розглядає дорогоцінні метали як надійний інструмент збереження капіталу, особливо в умовах високої інфляції та загальної економічної нестабільності. У нашому банку ми завжди приділяли увагу всім категоріям клієнтів — як фізичним, так і юридичним особам. У зв’язку з обмеженнями Національного банку України на торгівлю валютними цінностями в умовах воєнного стану, ми докладаємо максимум зусиль для забезпечення потреб наших клієнтів. Ми чітко усвідомлюємо, що одним із важливих завдань банку є підтримка ювелірної галузі України, яка потребує стабільного доступу до сировини. Основними клієнтами в цьому напрямі залишаються юридичні особи — великі ювелірні підприємства, оскільки саме для їхніх потреб НБУ дозволив імпорт золота. Очікується, що сукупні інвестиції фізичних і юридичних осіб у банківські метали в Україні впродовж найближчих півтора року можуть перевищити $200 млн, і значну частину цього обсягу становитимуть угоди з великим бізнесом. Наскільки вигідно інвестувати в банківські метали в нинішніх умовах? Інвестиції в банківські метали — це радше про довгострокову стратегію, ніж про швидкий прибуток. У періоди нестабільності вони традиційно сприймаються як захисний актив, що допомагає зберегти купівельну спроможність коштів та зменшити валютні ризики. У нинішніх умовах це набуває особливої актуальності. Водночас варто розуміти, що цей інструмент підходить не всім. Він не має такої ліквідності, як, наприклад, депозити. Але для тих, хто розглядає золото як частину стратегії диверсифікації, це цілком логічне та обґрунтоване рішення. Які прогнози щодо розвитку ринку банківських металів в Україні? Очікується, що ринок банківських металів в Україні демонструватиме поступове зростання. Водночас його розвиток значною мірою залежатиме від рішень Національного банку України, адже з початку війни було запроваджено низку обмежень на торгівлю валютними цінностями. Наразі частина цих обмежень уже почала скасовуватись, що створює позитивні передумови для подальшого відновлення ринку. Попри обнадійливі прогнози, ринок стикається з низкою викликів. Зокрема, обмежений імпорт дорогоцінних металів та наявність «сірого» сегменту можуть впливати на ціноутворення та доступність металів для офіційних учасників. Легалізація імпорту золота, а також передача функцій регулювання ринку банківських металів комерційним банкам можуть сприяти зменшенню впливу неофіційних схем та забезпечити більшу стабільність на ринку. Як банки планують відновлювати продаж банківських металів фізичним особам? Після певної паузи, зумовленої воєнними обмеженнями, банківський сектор поступово відновлює операції з продажу банківських металів фізичним особам. У першу чергу йдеться про золоті зливки з сертифікатами якості, а також інвестиційні монети. Доступність цих продуктів залежить від попиту та наявності металів у відділеннях банків. Офіційна статистика свідчить про високу активність на ринку: · Станом на 14 квітня 2025 року ціна золота в Україні сягнула 4278,59 грн за грам, що на 45% більше, ніж роком раніше (2944,66 грн за грам). · Світовий попит на золото у третьому кварталі 2024 року зріс приблизно на 5% та вперше перевищив 100 мільярдів доларів, встановивши історичний рекорд. Ці дані підтверджують: попри виклики, інтерес до банківських металів в Україні зберігається, особливо з боку інвесторів, які шукають захист від інфляції та валютних ризиків. Ринок демонструє адаптивність і потенціал для подальшого зростання, зокрема за рахунок розвитку сервісів для фізичних осіб.
Більше читайте тут: http://vinnitsaok.com.ua/archives/976611
Ринок банківських металів в Україні зазнав значних змін через воєнні дії. Як це вплинуло на попит та пропозицію дорогоцінних металів, розповідає експерт у цій галузі, начальник спеціалізованого відділення по продажу банківських металів «RwS bank» Галина Писаренко.
Як війна вплинула на попит банківських металів в Україні?
Війна в Україні сильно сколихнула світ, і це не залишилося поза увагою інвесторів. Золото традиційно вважається «тихою гаванню» для заощаджень, тож очікувано викликало підвищений інтерес.
Починаючи з 1 січня 2022 року, внаслідок змін до податкового законодавства, срібло, платина та паладій були обкладені 20% ПДВ. То ж це знизило привабливість інвестування в ці метали, і попит на них практично зійшов нанівець.
Натомість інтерес до золота зріс у рази. Фізичні особи активно вкладали кошти у цей актив, прагнучи зберегти заощадження в умовах нестабільності. У 2024 році ціна на золото зросла на 40%, що стало найбільшим річним приростом із 2010 року. Загалом з початку війни вартість золота зросла на 106%, тобто більш ніж удвічі, що суттєво стимулювало попит.
У 2025 році, під впливом економічної політики президента США Дональда Трампа, золото почало зростати ще стрімкіше: лише за перший квартал його ціна підвищилася на 16%.
Хто більше купує банківські метали: фізичні чи юридичні особи?
На ринку загалом зберігається стабільний інтерес з боку фізичних осіб — багато хто розглядає дорогоцінні метали як надійний інструмент збереження капіталу, особливо в умовах високої інфляції та загальної економічної нестабільності.
У нашому банку ми завжди приділяли увагу всім категоріям клієнтів — як фізичним, так і юридичним особам. У зв’язку з обмеженнями Національного банку України на торгівлю валютними цінностями в умовах воєнного стану, ми докладаємо максимум зусиль для забезпечення потреб наших клієнтів.
Ми чітко усвідомлюємо, що одним із важливих завдань банку є підтримка ювелірної галузі України, яка потребує стабільного доступу до сировини. Основними клієнтами в цьому напрямі залишаються юридичні особи — великі ювелірні підприємства, оскільки саме для їхніх потреб НБУ дозволив імпорт золота.
Очікується, що сукупні інвестиції фізичних і юридичних осіб у банківські метали в Україні впродовж найближчих півтора року можуть перевищити $200 млн, і значну частину цього обсягу становитимуть угоди з великим бізнесом.
Наскільки вигідно інвестувати в банківські метали в нинішніх умовах?
Інвестиції в банківські метали — це радше про довгострокову стратегію, ніж про швидкий прибуток. У періоди нестабільності вони традиційно сприймаються як захисний актив, що допомагає зберегти купівельну спроможність коштів та зменшити валютні ризики. У нинішніх умовах це набуває особливої актуальності.
Водночас варто розуміти, що цей інструмент підходить не всім. Він не має такої ліквідності, як, наприклад, депозити. Але для тих, хто розглядає золото як частину стратегії диверсифікації, це цілком логічне та обґрунтоване рішення.
Які прогнози щодо розвитку ринку банківських металів в Україні?
Очікується, що ринок банківських металів в Україні демонструватиме поступове зростання. Водночас його розвиток значною мірою залежатиме від рішень Національного банку України, адже з початку війни було запроваджено низку обмежень на торгівлю валютними цінностями. Наразі частина цих обмежень уже почала скасовуватись, що створює позитивні передумови для подальшого відновлення ринку.
Попри обнадійливі прогнози, ринок стикається з низкою викликів. Зокрема, обмежений імпорт дорогоцінних металів та наявність «сірого» сегменту можуть впливати на ціноутворення та доступність металів для офіційних учасників.
Легалізація імпорту золота, а також передача функцій регулювання ринку банківських металів комерційним банкам можуть сприяти зменшенню впливу неофіційних схем та забезпечити більшу стабільність на ринку.
Як банки планують відновлювати продаж банківських металів фізичним особам?
Після певної паузи, зумовленої воєнними обмеженнями, банківський сектор поступово відновлює операції з продажу банківських металів фізичним особам. У першу чергу йдеться про золоті зливки з сертифікатами якості, а також інвестиційні монети. Доступність цих продуктів залежить від попиту та наявності металів у відділеннях банків.
Офіційна статистика свідчить про високу активність на ринку:
- Станом на 14 квітня 2025 року ціна золота в Україні сягнула 4278,59 грн за грам, що на 45% більше, ніж роком раніше (2944,66 грн за грам).
- Світовий попит на золото у третьому кварталі 2024 року зріс приблизно на 5% та вперше перевищив 100 мільярдів доларів, встановивши історичний рекорд.
Ці дані підтверджують: попри виклики, інтерес до банківських металів в Україні зберігається, особливо з боку інвесторів, які шукають захист від інфляції та валютних ризиків. Ринок демонструє адаптивність і потенціал для подальшого зростання, зокрема за рахунок розвитку сервісів для фізичних осіб.
